Що таке сепсис, як розпізнати та вилікувати

Причинами сепсису є інфекції – вірусні, бактеріальні, грибкові, проте не самі по собі, а на тлі слабкого імунного захисту організму (кишкова паличка, стафілокок, пневмокок, стрептокок). Здоровий організм може побороти інфекцію, навіть без прояву симптомів, якщо ж імунітет знижений чи пригнічений, ризик сепсису дуже високий // AskMayoExpert. Sepsis and septic shock. Mayo Clinic. Захворювання, які підвищують ймовірність сепсису:

• пієлонефрит (запалення нирок, спричиняє уросепсис);

• інфекції легень;

• хронічні запальні захворювання кишківника;

• запальні захворювання внутрішніх органів;

• фурункули;

• туберкульоз, запалення легень;

• хронічні зубні інфекції; наслідки видалення зубів;

• інфекції крові;

• гнійні ангіни у пацієнтів, які перебувають у стаціонарі;

• абсцес матки чи іншого внутрішнього органу;

• будь-які запальні захворювання у гінекології.

Сепсис не розвивається у людини зі здоровим імунітетом. Всі захисні фактори організму розташовані в крові, і якщо організм здався, інфекція поширюється дуже швидко. Шанс захворіти на сепсис після звичайного захворювання? Мінімальний, якщо у вас нормально працює імунна система. Щоб розвинувся сепсис, захисні сили імунітету повинні бути знижені майже до нуля. (Старик І.І., лікар-онкохірург, мамолог Клініки Вихідного Дня)

• Порушення правил обробки ран чи стерильності під час операції.

• Тривалий прийом антибіотиків.

• Наявність гнійних ран або виразок, які не гояться.

• Відсутність правильної обробки пуповинної ранки у новонароджених.

• Неправильно підібрані протизапальні препарати.

• Пізно діагностовані запальні процеси внутрішніх органів.

• Імунодефіцит, викликаний різними чинниками (вроджений чи набутий).

• Катетери, які були встановлені давно.

• Наявність у пацієнта стентів (судинних протезів).

За типом воріт інфекції сепсис умовно поділяють на:

• хірургічний (післяоперацій);

• урологічний (інфекції сечових та статевих шляхів);

• шкірний (через рани, фурункули, опіки);

• гінекологічний (після переривань вагітності та пологів);

• оральний (інфекція ротової порожнини, зубна);

• оториногенний (інфекції вуха чи горла);

• пневмогенний (внаслідок інфекції легень);

• криптогенний (з невідомим осередком);

• пупковий (сепсис новонароджених). Супроводжується запаленням та різними симптомами, як правило, слабкістю, відсутністю реакцій, коливаннями температури тіла. Причина розвитку сепсису у новонароджених дітей – мікроорганізми, набуті від матері під час пологів (найпоширеніший шлях зараження – через пупкову ранку). Міф: сепсис завжди супроводжується підвищеною температурою. Це не зовсім правда, у новонароджених хвороба може протікати як при температурі нижче 36°С, так і вище 38°С.

• Сепсис у вагітних – вкрай небезпечний стан, при якому існує ризик смерті як матері, так і дитини. Фактори, що підвищують ризик неонатального сепсису: амніотична інфекція, пологи до 37 тижнів та тривале відходження плодових оболонок (понад 18 годин). Для запобігання можливим ускладненням та розвитку сепсису новонароджених у перші дні після пологів у клініках застосовується ряд дезінфекційних та профілактичних заходів, а також навчання молодих мам правилам догляду за дітьми в умовах пологового будинку та обробці пупкової ранки // Meenakshi Singh; Mahdi Alsaleem; Cory P. Gray., Neonatal Sepsis.

Симптоми сепсису залежать від стадії запалення. Звичайний сепсис проявляється такими симптомами:

• підвищення температури тіла вище за 38 °C;

• тахікардія (ЧСС пацієнта понад 100 за хвилину);

• 22 вдихів на хвилину і більше;

• наявність підтвердженої (або передбачуваної) інфекції.

Гостра стадія сепсису має такі симптоми:

• у пацієнта знижується об'єм сечі;

• порушуються когнітивні функції;

• знижений рівень тромбоцитів в аналізі крові;

• дихання утруднене;

• нерегулярний ритм серця;

• озноб;

• слабкість;

• непритомність.

Найважчий ступінь сепсису називається септичний шок. Для нього характерні такі симптоми:

• вкрай низькі показники артеріального тиску, які неможливо підтримувати без препаратів;

• високі показники молочної кислоти у крові;

• температура вища за 39 °C;

• відсутність сечі;

• посиніння губ та носа;

• нерегулярність дихання.

При появі будь-яких симптомів із зазначених у списку, необхідно звернутися за медичною допомогою якнайшвидше // Sepsis Alliance. Sepsis and Bacterial Infections. 2022.

Перші ознаки сепсису не завжди впізнавані і лише досвідчені лікарі здатні розпізнати початок захворювання та вжити заходів. Рання діагностика багаторазово збільшує ймовірність одужання без тяжких наслідків.

Сепсис у дорослого пацієнта можна розпізнати за:

• швидким диханням, задишці;

• почуттям неймовірної втоми;

• тахікардією;

• діареєю;

• сильним болем у області шлунка, підшлункової, печінки, серця, грудної клітини та будь-якої іншої ділянки тіла;

• малою кількістю сечі або повною відсутністю позивів до сечовипускання;

• зниженою температурою тіла;

• лихоманкою;

• ознобом.

Перші ознаки сепсису у дітей це:

• прискорене дихання або наявність тривалих пауз у диханні;

• "мармурова" шкіра або неприродна блідість;

• висип (кропив'янка) по всьому тілу або на руках та ногах;

• холодна та волога шкіра;

• сухий підгузок;

• мляві кінцівки, низька активність дитини;

• сонливість;

• судоми;

• блювання.

Лікування сепсису комплексне та залежить від стадії хвороби. Згідно з NHS Inform, на початкових стадіях сепсису після отримання результатів аналізів крові лікарі призначають антибіотикотерапію. Якщо пацієнт має вкрай низький тиск, призначають вазопресори для підвищення рівня тиску. Паралельно пацієнту ставлять крапельниці для підтримки функції нирок. У деяких випадках додатково застосовуються:

• кортикостероїди;

• інсулін;

• знеболювальні;

• кисень.

Хірургія у деяких випадках вирішує проблему сепсису, оскільки при хірургічному чищенні гнійних абсцесів або видаленні некротичних тканин усувається і джерело інфекції, запалення. Зазвичай стан пацієнта стабілізується вже у перші дві доби.

Сепсис можливо вилікувати тільки в умовах відділення інтенсивної терапії та постійного лікарського спостереження, контролю та періодичної корекції схеми лікування. У домашніх умовах ефективне лікування неможливе // Valencia Higuera, Jane Yoon Scott, MD. Усі рекомендації та дозування препаратів призначаються лікарем, пацієнт приймає лікування в умовах стаціонару, здає аналізи за індивідуальним графіком.

• набряк мозку;
• анемія;
• тромбоемболія судин;
• затримка когнітивного розвитку в дітей (які перенесли сепсис);
• СДВЗ (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання);
• токсичний шок;
• ниркова, серцева, легенева недостатність;
• інфаркт;
• внутрішні кровотечі;
• сильна втрата ваги, дистрофія.

Після перенесеного сепсису важливо відразу розпочати процес реабілітації. Як тільки стан пацієнта стабілізувався, можна поступово приступати до відновлення // CDC, I Survived Sepsis. What’s Next?. Застосовуються різні методи реабілітації:

• фізіотерапія (ходьба, сидіння, стояння, мінімальні фізичні навантаження);

• медикаментозне лікування (якщо рекомендує лікар);

• підтримка психічного здоров'я (терапія, антидепресанти, заспокійливі препарати).

Важливо розуміти, що людина, яка перенесла сепсис, може не відновити здоров'я повністю. Частими ускладненнями є серцева або ниркова недостатність, безсоння, панічні атаки, втрата ваги, підвищена знервованість, проблеми з концентрацією. Такому пацієнту потрібен постійний контроль лікаря, підтримка близьких та грамотна терапія.