Оперативне лікування фімозу в Києві

• утруднене сечовипускання;

• часті інфекції сечовивідних шляхів;

• звуження, набряк та почервоніння зовнішньої частини крайньої плоті;

• біль при сечовипусканні.

• біль при ерекції;

• гнійні виділення;

• утруднене виведення головки статевого члена;

• дискомфорт при сечовипусканні;

• запалення, почервоніння, набряк;

• проблеми у сексуальному житті.

• фізіологічний або хибний — нормальний стан крайньої плоті у немовлят та дітей до 6-7 років, коли тканина не повністю відійшла від головки статевого члена, розкриття відбувається лише частково;

• патологічний першого ступеня чи легкий (частковий чи відносний) — крайня плоть туга і повністю не відкривається;

• патологічний другого ступеня (вторинний) — крайня плоть відсувається тільки до певного рівня, ускладнюючи сечовипускання і призводячи до великого дискомфорту.

• патологічний третього ступеня (повний чи рубцевий) — крайня плоть сильно стискає голівку, зрушити її майже неможливо. Такий стан призводить до розвитку парафімозу та затримки сечі, проблем із сечовим міхуром, запалень та розвитку інфекції.

• фізіологічний — від народження до 6-7 років, варіант норми, відсутнє відкриття крайньої плоті внаслідок вроджених особливостей;

• патологічний (легкий ступінь фімозу, при якому можна обійтися без усунення вкрай плоті, але пацієнту потрібна консультація уролога, можливе застосування безопераційних методів лікування);

• парафімоз або утиск головки члена (більш ускладнена форма, що вимагає контролю лікаря, видалення крайньої плоті);

• патологічний парафімоз — найскладніша форма, яка викликає некроз тканин і потребує негайної медичної допомоги та пластики;

• атрофічний;

• гіпертрофічний (хоботкова крайня плоть, тобто є надмірна кількість тканин, надлишки). Найчастіше причиною гіпертрофованих тканин є вроджена схильність, спадковість.

Діагностика фімозу проводиться під час огляду лікарем-урологом чи андрологом. Лікар оцінює ступінь звуження крайньої плоті пацієнта та визначає наявність додаткових змін.

Якщо фімоз супроводжується запаленням або інфекцією, може знадобитися здача аналізів та мазка. У деяких випадках проводять консервативне безопераційне лікування, наприклад, при м'якому фімозі дітям допомагає спеціальна гімнастика. Медикаментозні способи лікування також досить ефективні, наприклад застосування спеціальних мазей.

Оперативне лікування потрібне при важких формах фімозу, коли звуження крайньої плоті ускладнює сечовипускання, викликає больові відчуття або призводить до постійного пошкодження статевого члена. Операція проводиться класичним способом, при якому видаляється крайня плоть (обрізання або циркумцизія), висічення ділянки крайньої плоті за допомогою лазерної хірургії або радіохвильової терапії.

Фімоз можна успішно вилікувати навіть без операції (початковий ступінь). У важчих формах потрібна операція. У дорослих чоловіків хірургічне лікування є найбільш ефективним методом — крайня плоть видаляється, процес загоєння відбувається швидко і надалі пацієнт не відчуває жодного дискомфорту.

Медикаментозне лікування полягає у використанні глюкокортикостероїдних мазей, вони зменшують запалення та набряк крайньої плоті. У такий спосіб покращується еластичність шкіри. Цей метод вимагає тривалого застосування мазі та не завжди дає позитивний результат. Безопераційне лікування в домашніх умовах полягає у різних методах розтягування крайньої плоті. Ці методи не завжди ефективні та часто дають тимчасовий ефект.

Операція з метою усунення фімозу називається обрізанням крайньої плоті чи циркумцизією. Це процедура, коли видаляється частина або вся крайня плоть. Проводиться під місцевою або загальною анестезією залежно від віку та чутливості пацієнта. Після операції рекомендується уникати статевих контактів протягом кількох тижнів до закінчення процесу загоєння. У середньому повернення до звичної активності можливе через 2-4 тижні після операції.

• підвищений ризик інфекції;

• біль та дискомфорт під час статевого акту;

• проблеми з сечовипусканням;

• розвиток парафімозу;

• некротичні зміни у тканинах.

Профілактика фімозу зводиться до правильного догляду за статевим членом. Рекомендується щодня проводити ретельну гігієну статевих органів, видаляючи виділення та залишки сечі за допомогою теплої води та мила. Також слід уникати травмування органу та утримуватися від сексуальної активності до повного загоєння будь-яких ушкоджень. У разі виявлення ознак фімозу необхідно негайно звернутися до уролога або андролога для діагностики та вибору методу лікування.