Бронхіальна астма — хронічне захворювання дихальних шляхів, за якого бронхи стають більш чутливими до різних подразників. У відповідь на вплив певних чинників виникають запалення, набряк слизової оболонки та звуження просвіту бронхів, через що людині стає складніше дихати.

Спадковість відіграє важливу роль у розвитку бронхіальної астми. Якщо у батьків або інших близьких родичів є астма, алергічний риніт, атопічний дерматит чи інші алергічні захворювання, ймовірність розвитку хвороби може бути вищою.
Водночас наявність спадкової схильності не означає, що захворювання обов’язково виникне. Генетичні особливості можуть підвищувати чутливість дихальних шляхів, а зовнішні чинники здатні стати додатковою умовою для появи симптомів.
Важливо враховувати сімейний анамнез під час діагностики. Інформація про захворювання родичів допомагає лікарю оцінити можливі ризики та визначити, які дослідження можуть знадобитися.
Навколишнє середовище може суттєво впливати на стан дихальних шляхів. У людей із підвищеною чутливістю контакт з алергенами здатний викликати запальну реакцію в бронхах і ставати причиною появи характерних симптомів.
До поширених алергенів належать пилок рослин, домашній пил, пилові кліщі, пліснява, частинки шерсті та епітелію тварин. Реакція на них у різних людей може проявлятися по-різному: у одних виникають кашель і свистяче дихання, у інших — задишка або відчуття стискання в грудях.
Певну роль також можуть відігравати тютюновий дим, забруднене повітря, різкі запахи, аерозолі та деякі хімічні речовини. Регулярний вплив подразників здатний підтримувати запалення дихальних шляхів і підвищувати ризик появи симптомів.
Інфекції дихальних шляхів також можуть впливати на розвиток і перебіг астми. Особливо часто респіраторні вірусні інфекції стають причиною тимчасового посилення кашлю, свистячого дихання та інших проявів у людей із уже наявною схильністю до захворювання.
У ранньому віці часті інфекції дихальних шляхів можуть бути одним із чинників, пов’язаних із подальшою появою симптомів астми. Однак сама по собі перенесена застуда або вірусна інфекція не означає, що в людини обов’язково розвинеться бронхіальна астма.
Якщо після одужання кашель, задишка або свист під час дихання зберігаються чи регулярно повторюються, варто звернутися до лікаря для обстеження.
Виникнення астми в дорослому віці можливе навіть у людини, яка раніше не стикалася з подібними симптомами. У такому разі захворювання може бути пов’язане з поєднанням спадкової схильності та чинників, які впливають на дихальну систему протягом життя.
Однією з можливих причин є тривалий контакт з алергенами або подразнювальними речовинами. Наприклад, симптоми можуть з’явитися через особливості професійної діяльності, якщо людина регулярно контактує з хімічними речовинами, пилом, аерозолями або іншими потенційними подразниками.
Астма у дорослих також може бути пов’язана з алергічними захворюваннями, повторними інфекціями дихальних шляхів, курінням і пасивним впливом тютюнового диму. У деяких випадках симптоми виникають після суттєвої зміни умов життя або роботи.
Іноді визначити єдину причину неможливо. Тому при появі повторних епізодів задишки, свистячого дихання, кашлю або відчуття нестачі повітря важливо пройти медичне обстеження, а не намагатися самостійно встановити, чому виникла астма.
У кожної людини з астмою набір провокувальних чинників може відрізнятися. Те, що спричиняє напад в одного пацієнта, не обов’язково матиме такий самий вплив на іншого. Тому важливо знати власні тригери та за можливості обмежувати контакт із ними.
Найпоширенішими чинниками, здатними провокувати симптоми, є:
алергени — пилок рослин, домашній пил, пліснява та алергени тварин;
тютюновий дим, зокрема під час пасивного куріння;
холодне або дуже сухе повітря;
інтенсивне фізичне навантаження;
вірусні інфекції;
забруднене повітря;
різкі запахи, парфумерія та аерозолі;
деякі хімічні речовини;
стрес і сильні емоційні переживання;
професійні шкідливі чинники.
Напад може виникнути одразу після контакту з провокувальним чинником або через деякий час. Іноді людина не помічає очевидного зв’язку між впливом тригера та погіршенням самопочуття.
Якщо напади стають частішими, симптоми посилюються або звичні препарати допомагають гірше, необхідно обговорити це з лікарем. При вираженому утрудненні дихання, неможливості нормально говорити через задишку або швидкому погіршенні стану потрібна невідкладна медична допомога.
