Чому пацієнти обирають лікування лейкоплакії сечового міхура у Клініці Вихідного Дня

експертні фахівці з великим досвідом

детальна діагностика (маємо окремий пункт забору аналізів)

дбайливе ставлення до кожного пацієнта

оптимальні ціни на огляд та процедури

Записатись

Симптоми лейкоплакії сечового міхура

Лейкоплакія сечового міхура — це стан, при якому у пацієнта на слизовій оболонці сечового міхура з'являються білі плями або пластинки з гладкою або шорсткою поверхнею. Такий стан є аномальним та діагностується під час обстеження сечового міхура або при скаргах на характерні симптоми.

Ознаки лейкоплакії сечового міхура:

• Кров у сечі (гематурія) – найпоширеніший симптом лейкоплакії сечового міхура. Кров з'являється у сечі або великими згустками, або може бути непомітна візуально, але виявляється під час аналізу сечі.

• Підвищена частота сечовипускання.

• Біль при сечовипусканні.

• Ушкодження слизової оболонки сечового міхура. Поява білих плям або пластинок на епітелії сечового міхура, що добре візуалізується на УЗД.

• Урологічні інфекції органів сечостатевої системи.

У жінок захворювання часто маскується під цистит, має схожі симптоми. Якщо у вас є підозри на наявність лейкоплакії сечового міхура, важливо звернутися до лікаря для діагностики та лікування.

Причини виникнення лейкоплакії

Причини виникнення не до кінця вивчені. Вважається, що її поява може бути пов'язана з різними факторами:

• Куріння.

• Хронічні інфекції сечових шляхів, що ушкоджують слизову оболонку сечового міхура та сприяють розвитку запалення.

• Вік старше 50 років.

• Генетична схильність.

• Тривале застосування катетерів.

У деяких випадках лейкоплакія є причиною раку сечового міхура, тому важливо своєчасно звертатися до лікаря для діагностики та лікування.

Діагностика та вибір методу лікування

Діагностика лейкоплакії проводиться в ході медичного обстеження, іноді також потрібні додаткові процедури, наприклад, урофлоуметрія, ультразвукове дослідження сечовика та сечоводів, цистоскопія, біопсія. Цистоскопія дозволяє лікареві оглянути внутрішню поверхню сечового міхура через уретру з використанням цистоскопа. Також під час процедури беруть зразки тканин для біопсії.

Лікування лейкоплакії сечового міхура

Якщо лейкоплакія підтверджується під час цистоскопії, пацієнту призначається один із методів лікування:

• Регулярне спостереження — тільки для пацієнтів, у яких область ураження має малий розмір та не викликає симптомів.

• Хірургічне видалення — при значних змінах у сечовому міхурі та підозрі на рак (метод ТУР – трансуретральної резекції).

• Лазерна терапія (коагуляція, вапоризація) — цей метод лікування може використовуватися для видалення поверхневих змін, спричинених лейкоплакією.

• Імунотерапія — цей метод лікування може бути рекомендований для пацієнтів з лейкоплакією, спричиненою аутоімунними або запальними процесами.

• Абляція шийки матки (припікання цервікального каналу) при супутніх симптомах, наприклад, при ерозії шийки. 

Лікування лейкоплакії сечового міхура повинне проводитися під контролем лікаря-уролога.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування призначають лише у випадках, коли захворювання спричинене аутоімунними чи запальними процесами. У такому разі застосовують антибіотики, імуномодулятори, антигістамінні препарати. Медикаментозне лікування не може спричинити зникнення лейкоплакії. Нині найефективнішими методами вважаються операція, лазер та імунотерапія.

Самолікування лейкоплакії неприпустиме!

Оперативне втручання

Операція необхідна, якщо уражена область занадто велика або інші методи лікування неефективні. Під час хірургічного втручання видаляється уражена ділянка сечового міхура або повне видалення (цистектомія). Хірургія проводиться як відкритим доступом, та й ендоскопічно. При відкритому доступі уражена ділянка видаляється через невеликий розріз на животі, а при ендоскопічному через сечовий канал.

Повне видалення необхідне, якщо лейкоплакію пов'язана з іншим ураженням сечового міхура. Після цистектомії потрібна реконструктивна операція, щоб створити новий спосіб виведення сечі з організму.

Реабілітація та можливі ускладнення від лейкоплакії

Після лікування лейкоплакії необхідна реабілітація, а саме регулярні консультації уролога, а також контроль самопочуття пацієнта. Відновлювальний процес триває кілька тижнів. У цей період необхідно дотримуватися режиму харчування та рекомендації лікаря щодо догляду за сечовим міхуром і післяопераційним швом.

Можливі ускладнення лейкоплакії — це рак сечового міхура та рецидиви. Крім того, після цистектомії виникають проблеми з сечовипусканням, деяким пацієнтам необхідно використовувати спеціальні мішечки для збирання сечі. 

Профілактика захворювання

Заходи профілактики лейкоплакії:

• Ведення здорового способу життя: вживання здорової їжі, відмова від куріння та алкоголю, фізичні вправи.

• Дотримання особистої гігієни.

• Попередження та лікування запальних захворювань сечового міхура та сечостатевої системи.

• Регулярні профілактичні огляди лікаря уролога.

• Зниження рівня стресу та боротьба з психологічними проблемами.

Часті питання пацієнтів щодо лікування лейкоплакії сечового міхура