Як відбувається консультація у невропатолога

Під час консультації лікар виконує збирання медичної інформації, складає анамнез. Після діагностики лікар обговорює результати з пацієнтом та визначає план лікування. Серед можливих методів – призначення ліків, фізіотерапія, рекомендації щодо зміни способу життя. Надалі рекомендується регулярно обстежуватись з метою оцінки ефективності лікування.

Огляд пацієнта та призначення обстежень

Лікар виконує фізичний огляд пацієнта, оцінюючи координацію, рефлекси, тонус м'язів, чутливість та інші неврологічні параметри. На основі зібраних даних невролог виписує попередній висновок та визначає можливий діагноз. Якщо потрібні додаткові тести, призначаються лабораторні або інструментальні дослідження, наприклад електроміографія (ЕМГ), комп'ютерна томографія (КТ), магнітно-резонансна томографія (МРТ).

Діагностика захворювань нервової системи

Комплексна діагностика поділяється на кілька частин:

• фізичний огляд;

• інструментальні методи (електроенцефалографія, електроміографія та тест на нервово-м'язову провідність);

• комп'ютерна томографія;

• магнітно-резонансна томографія;

• пункція спинномозкової рідини. 

Методи досліджень та лікування в неврології

У неврології існує широкий спектр методів дослідження та лікування. Ось деякі з них:

Сканування:

• Комп'ютерна томографія (КТ) Використовує рентгенівські промені для створення докладних зображень мозку та спинного мозку, дозволяючи виявити структурні зміни, пухлини, крововиливи та інші патології.

• Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Використовує магнітні поля та радіохвилі для створення детальних зображень органів та тканин. МРТ забезпечує високу роздільну здатність і дозволяє більш докладно вивчати структури мозку та спинного мозку.

• Позитронно-емісійна томографія (ПЕТ). Цей метод використовує радіоактивні речовини (трасери), щоб візуалізувати активність та обмін речовин в органах та тканинах. ПЕТ допомагає оцінити функцію мозку, виявити пухлини та оцінити ефективність лікування.

Електрофізіологічні методи:

• Електроенцефалографія (ЕЕГ). Записує електричну активність мозку та допомагає виявити епілептичні активності, порушення сну та інші неврологічні розлади.

• Електроміографія (ЕМГ) та нервово-м'язова провідність. Дозволяють оцінити електричну активність м'язів та провідність нервів для діагностики та моніторингу неврологічних захворювань.

Лабораторні дослідження:

• Загальний аналіз крові, біохімічні показники, імунологічні та генетичні тести, які допомагають виявити інфекції, запалення, порушення імунної системи та генетичні фактори ризику.

• Біохімічний аналіз ліквору чи пункція спинномозкової рідини. Необхідний для виявлення інфекцій, запальних процесів, пухлин та інших патологій нервової системи.

Функціональні дослідження:

• Нейропсихологічне тестування для оцінки когнітивних функцій.

• Електрофізіологічні тести для вивчення провідності нервів та м'язів.

• Функціональні тести для оцінки балансу, координації та рухових навичок.

Інтервенційні процедури:

• Епідуральні ін'єкції для полегшення болю при радикулопатії, грижі диска та інших неврологічних станах.

• Ботулінотерапія – ін'єкції ботулінічного токсину використовуються для лікування м'язових спазмів, мігрені та інших неврологічних розладів.

• Нейромодуляція — імплантація нейростимуляторів та інших пристроїв для управління больовими синдромами, епілепсією та іншими неврологічними захворюваннями;

• Терапія стовбуровими клітинами.

Лікарська терапія:

• Фармакологічне лікування;

• Фізіотерапія та реабілітація.