Що таке сепсис, як розпізнати та вилікувати

Що таке сепсис простими словами

Сепсис (sepsis, з грец. «гниття») – гостра патологічна реакція організму людини на інфекцію, яка проявляється у вигляді значного запалення та без лікування призводить до смерті.

Коли в організмі розвивається сепсис, імунна система людини не протистоїть бактеріям так, як повинна, тому вони швидко поширюються з ураженого органу на будь-які інші. Медики умовно поділяють інтенсивність сепсису на:

• місцеву запальну реакцію;

• тяжкий сепсис;

• септичний шок.

За даними ВООЗ, щороку у світі від сепсису помирає 11 мільйонів людей. У цифровому співвідношенні показник смертності виглядає так: кожен п'ятий пацієнт у світі вмирає від сепсису // WHO: Global report on the epidemiology and burden of sepsis.

Неонатальний сепсис: особливості захворювання у новонароджених дітей

Сепсис у новонароджених – це гнійна інфекція, яка супроводжується запаленням та різними симптомами, як правило, слабкістю, відсутністю реакцій, коливаннями температури тіла. Причина розвитку сепсису у новонароджених дітей – мікроорганізми, набуті від матері під час пологів (найпоширеніший шлях зараження – через пупкову ранку).

Сепсис у вагітних – вкрай небезпечний стан, при якому існує ризик смерті як матері, так і дитини. Фактори, що підвищують ризик неонатального сепсису: амніотична інфекція, пологи до 37 тижнів та тривале відходження плодових оболонок (понад 18 годин). Для запобігання можливим ускладненням та розвитку сепсису новонароджених у перші дні після пологів у клініках застосовується ряд дезінфекційних та профілактичних заходів, а також навчання молодих мам правилам догляду за дітьми в умовах пологового будинку та обробці пупкової ранки // Meenakshi Singh; Mahdi Alsaleem; Cory P. Gray., Neonatal Sepsis.

Етіологія: причини сепсису

Причинами сепсису є інфекції – вірусні, бактеріальні, грибкові, проте не самі по собі, а на тлі слабкого імунного захисту організму (кишкова паличка, стафілокок, пневмокок, стрептокок). Здоровий організм може побороти інфекцію, навіть без прояву симптомів, якщо ж імунітет знижений чи пригнічений, ризик сепсису дуже високий // AskMayoExpert. Sepsis and septic shock. Mayo Clinic.

Захворювання, які підвищують ймовірність сепсису:

• пієлонефрит (запалення нирок, спричиняє уросепсис);

• інфекції легень;

• хронічні запальні захворювання кишківника;

• запальні захворювання внутрішніх органів;

• фурункули;

• туберкульоз, запалення легень;

• хронічні зубні інфекції; наслідки видалення зубів;

• інфекції крові;

• гнійні ангіни у пацієнтів, які перебувають у стаціонарі;

• абсцес матки чи іншого внутрішнього органу;

• будь-які запальні захворювання у гінекології.

Чи зарзний сепсис: як можна захворіти

Сепсис – не інфекційне захворювання, і хворий не може заразити сепсисом безпосередньо медперсонал чи лікаря. Однак завжди існує ризик зараження інфекцією, яка призвела до розвитку сепсису у конкретної людини.

Сепсис не розвивається у людини зі здоровим імунітетом. Всі захисні фактори організму розташовані в крові, і якщо організм здався, інфекція поширюється дуже швидко. Шанс захворіти на сепсис після звичайного захворювання? Мінімальний, якщо у вас нормально працює імунна система. Щоб розвинувся сепсис, захисні сили імунітету повинні бути знижені майже до нуля. (Старик І.І., лікар-онкохірург, мамолог Клініки Вихідного Дня)

Хто наражається на ризик

За інформацією, представленою в The Sepsis Clinical Care Standard, найбільша ймовірність розвитку сепсису існує для таких категорій пацієнтів:

• вік старше 65 років;

• новонароджені;

• жінки, які нещодавно народили;

• пацієнти, які перебувають у стаціонарі протягом тривалого часу;

• люди із цукровим діабетом;

• пацієнти з Covid-19;

• ті, хто проходить курс хіміотерапії;

• ті, хто поступив до лікарні з опіками чи множинними травмами, ушкодженнями шкіри;

• пацієнти після операції.

Супутні фактори розвитку сепсису це:

• порушення правил обробки ран чи стерильності під час операції;

• тривалий прийом антибіотиків;

• наявність гнійних ран або виразок, які не гояться;

• відсутність правильної обробки пуповинної ранки у новонароджених;

• неправильно підібрані протизапальні препарати;

• пізно діагностовані запальні процеси внутрішніх органів;

• імунодефіцит, викликаний різними чинниками (вроджений чи набутий);

• катетери, які були встановлені давно;

• наявність у пацієнта стентів (судинних протезів).

Ознаки (симптоми) хвороби

Симптоми сепсису залежать від стадії запалення. Звичайний сепсис проявляється такими симптомами:

• підвищення температури тіла вище за 38 °C;

• тахікардія (ЧСС пацієнта понад 100 за хвилину);

• 22 вдихів на хвилину і більше;

• наявність підтвердженої (або передбачуваної) інфекції.

Гостра стадія сепсису має такі симптоми:

• у пацієнта знижується об'єм сечі;

• порушуються когнітивні функції;

• знижений рівень тромбоцитів в аналізі крові;

• дихання утруднене;

• нерегулярний ритм серця;

• озноб;

• слабкість;

• непритомність.

Найважчий ступінь сепсису називається септичний шок. Для нього характерні такі симптоми:

• вкрай низькі показники артеріального тиску, які неможливо підтримувати без препаратів;

• високі показники молочної кислоти у крові;

• температура вища за 39 °C;

• відсутність сечі;

• посиніння губ та носа;

• нерегулярність дихання.

При появі будь-яких симптомів, із зазначених у списку, необхідно звернутися за медичною допомогою якнайшвидше // Sepsis Alliance. Sepsis and Bacterial Infections. 2022.

Як розпізнати сепсис: перші прояви

Перші ознаки сепсису не завжди впізнавані і лише досвідчені лікарі здатні розпізнати початок захворювання та вжити заходів. Рання діагностика багаторазово збільшує ймовірність одужання без тяжких наслідків.

Сепсис у дорослого пацієнта можна розпізнати за:

• швидким диханням, задишці;

• почуттям неймовірної втоми;

• тахікардією;

• діареєю;

• сильним болем у області шлунка, підшлункової, печінки, серця, грудної клітини та будь-якої іншої ділянки тіла;

• малою кількістю сечі або повною відсутністю позивів до сечовипускання;

• зниженою температурою тіла;

• лихоманкою;

• ознобом.

Перші ознаки сепсису у дітей це:

• прискорене дихання або наявність тривалих пауз у диханні;

• "мармурова" шкіра або неприродна блідість;

• висип (кропив'янка) по всьому тілу або на руках та ногах;

• холодна та волога шкіра;

• сухий підгузок;

• мляві кінцівки, низька активність дитини;

• сонливість;

• судоми;

• блювання.

Класифікація сепсису

Сучасна медицина класифікує сепсис за трьома ступенями інтенсивності:

• локальна інфекція (існує вогнище інфекції та системна запальна реакція);

• тяжкий сепсис (до інфекційного вогнища та системної запальної реакції додається синдром поліорганної недостатності);

• септичний шок (за наявності інфекційного вогнища та системної запальної реакції обов'язково застосовуються речовини катехоламіни – біологічно активні речовини, які підвищують активність ендокринної системи, гіпоталамуса та гіпофіза).

Оцінка стану хворого виконується за критерієм Quick SOFA (Quick Sequential Organ Failure Assessment, qSOFA), який також називається шкалою СОФА. Рекомендується розпочинати лікування відразу Як тільки сепсис був виявлений, щоб зупинити його прогрес. Дослідження показали, що тяжкість захворювання та прогресування залежать від джерела інфекції та типу інфекції // Sara Ryding, Lois Zoppi, В.А., The Stages of Sepsis.

За типом воріт інфекції сепсис умовно поділяють:

• хірургічний (післяоперацій);

• урологічний (інфекції сечових та статевих шляхів);

• шкірний (через рани, фурункули, опіки);

• гінекологічний (після переривань вагітності та пологів);

• оральний (інфекція ротової порожнини, зубна);

• оториногенний (інфекції вуха чи горла);

• пневмогенний (внаслідок інфекції легень);

• криптогенний (з невідомим осередком);

• пупковий (сепсис новонароджених).

Як розвивається хвороба: перебіг сепсису

Розвиток сепсису найчастіше має стрімкий характер. Без лікування та правильної корекції терапевтичних методів пацієнт може померти протягом кількох тижнів.

Діагностика

Для діагностики сепсису у пацієнта застосовують критерії qSOFA, до яких входить ряд аналізів: крові, сечі, а також індекс оксигенації легень (що можливо якісно здійснити лише в умовах стаціонару), оцінка свідомості за Глазго (шкала коми), що дається лікарем. Рекомендується звертатися до хірурга, гематолога або терапевта при підозрі на сепсис.

Важливість раннього розпізнавання підозри на сепсис

Чим раніше буде розпізнаний сепсис, тим вища ймовірність одужання пацієнта. Пацієнти, у яких припускають сепсис, потребують госпіталізації. У разі підтвердження діагнозу хворий повинен мати можливість отримання термінових реанімаційних процедур (наприклад, при тахікардії чи швидкому падінні тиску).

Анамнез та огляд

При огляді пацієнта лікар повинен звернути увагу на кілька основних критеріїв:

• частота дихання;

• рівень креатиніну у сечі;

• показники артеріального тиску;

• когнітивні функції.

Пацієнти із сепсисом не можуть сконцентруватися, розмовляють тихо, відчувають слабкість. Особливо це стосується пацієнтів похилого віку (старше 65 років). У цій віковій групі сепсис не завжди проявляється високою температурою. У літніх пацієнтів сепсис може мати симптоматику, схожу з шоковим станом і виражається як поєднання лейкоцитозу, загальної слабкості, тахіпное, тахікардії та порушеного психічного стану // Alexiou A., RauC., Sepsis in adults.

Діагностичні дослідження: аналізи

Основний спосіб виявлення ознак сепсису це:

• аналіз сечі на наявність бактерій;

• аналіз виділень рани на наявність інфекцій;

• аналіз на зараження крові (оцінка таких показників крові, як білірубін, тромбоцити);

• фіксація індексу оксигенації;

• рівень креатиніну в крові;

• кількість добової сечі;

• аналіз на ендотоксин;

• аналіз слизу ( при кашлі).

Лікування: як і чим лікують сепсис

Лікування сепсису комплексне та залежить від стадії хвороби. Згідно з NHS Inform, на початкових стадіях сепсису, після отримання результатів аналізів крові, лікарі призначають антибіотикотерапію. Якщо пацієнт має вкрай низький тиск, призначають вазопресори для підвищення рівня тиску. Паралельно пацієнту ставлять крапельниці для підтримки функції нирок. У деяких випадках додатково застосовуються:

• кортикостероїди;

• інсулін;

• знеболювальні;

• кисень.

Хірургія у деяких випадках вирішує проблему сепсису, оскільки при хірургічному чищенні гнійних абсцесів або видаленні некротичних тканин усувається і джерело інфекції, запалення. Зазвичай стан пацієнта стабілізується вже у перші дві доби.

Чи можна вилікувати в домашніх умовах

Сепсис можливо вилікувати тільки в умовах відділення інтенсивної терапії та постійного лікарського спостереження, контролю та періодичної корекції схеми лікування. У домашніх умовах ефективне лікування неможливе // Valencia Higuera, Jane Yoon Scott, MD. Усі рекомендації та дозування препаратів призначаються лікарем, пацієнт приймає лікування в умовах стаціонару, здає аналізи за індивідуальним графіком.

Як обробляти рану в домашніх умовах? Перше, що потрібно зробити: зупинити кровотечу. Якщо поріз капілярний, кров зупиняється сама. Якщо ж кровотеча венозна, накладають джгут. Більшість побутових порізів, звісно, капілярні, тобто без ушкодження глибоких шарів тканин. Промивати рану можна будь-яким дезінфікуючим засобом, який є вдома. Якщо рана глибока, необхідно звернутися до хірурга (Старик І.І., лікар-онкохірург, мамолог Клініки Вихідного Дня).

Ускладнення від сепсису

Можливі ускладнення від сепсису це:

• набряк мозку;
• анемія;
• тромбоемболія судин;
• затримка когнітивного розвитку в дітей віком (які перенесли сепсис);
• СДВС (синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання);
• токсичний шок;
• ниркова, серцева, легенева недостатність;
• інфаркт;
• внутрішні кровотечі;
• сильна втрата ваги, дистрофія.

Життя після сепсису: реабілітація та спостереження

Після перенесеного сепсису важливо відразу розпочати процес реабілітації. Як тільки стан пацієнта стабілізувався, можна поступово приступати до відновлення // CDC, I Survived Sepsis. What’s Next?

Які методи реабілітації застосовуються:

• фізіотерапія (ходьба, сидіння, стояння, мінімальні фізичні навантаження);

• медикаментозне лікування (якщо рекомендує лікар);

• підтримка психічного здоров'я (терапія, антидепресанти, заспокійливі препарати).

Важливо розуміти, що людина, яка перенесла сепсис, може не відновити здоров'я повністю. Частими ускладненнями є серцева або ниркова недостатність, безсоння, панічні атаки, втрата ваги, підвищена знервованість, проблеми з концентрацією. Такому пацієнту потрібен постійний контроль лікаря, підтримка близьких та грамотна терапія.

Як запобігти сепсису: профілактика

Прості, але ефективні правила профілактики сепсису:

• своєчасне лікування чи попередження появи будь-яких інфекцій, у тому числі й стійких до антибіотиків (попередження появи первинних септичних вогнищ);

• дотримання рекомендацій щодо санітарної обробки приміщень, інструментів, проведення операцій та маніпуляцій, дезінфекція із застосуванням правильних антибактеріальних препаратів, правильна обробка ран.

Центр громадського здоров'я МОЗ України рекомендує медичним співробітникам дотримуватись вимог щодо профілактики інфекцій та норм інфекційного контролю (догляд за катетерами, гігієна рук тощо), а також проводити вакцинацію з урахуванням Календаря профілактичних щеплень, щоб запобігти поширенню інфекцій серед пацієнтів із груп ризику.

Септичний шок

Третя стадія сепсису, для якої характерні метаболічні, клітинні та гемодинамічні порушення. Перфузія тканин знижується, настає тяжка поліорганна недостатність. На цьому етапі захворювання препарати, що підвищують тиск, не працюють. Пацієнт перебуває у вкрай тяжкому стані, ризик смерті високий.

Згідно визначенню доктора медицини Стенфордського Університету Джозефа Форрестера, cептичний шок – це різновид сепсису зі значно підвищеним рівнем смертності у зв'язку з серйозними порушеннями кровообігу та/або клітинного метаболізму.

Септичний психоз

У медичній літературі зустрічається поняття септичного психозу, при якому клінічну фазу септичного шоку змінює фаза, для якої характерні максимальне підвищення температури тіла. зміни психічного стану хворого (збудження, занепокоєння, неадекватність поведінки) // Institut Pasteur, When severe infection causes long-term mood disorders: A promising avenue to prevent mental illness following a transient infection.

Симптомами септичного психозу є:

• порушення уваги;

• маячня;

• галюцинації;

• розлади психіки;

• агресія, порушення звичного поведінки.

Часті питання