Які захворювання шлунка та кишківника є найпоширенішими?
1. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ)
Стан, при якому шлункова кислота повертається в стравохід зі шлунку, називається рефлюксною хворобою. Симптоми ГЕРБ це:
-
постійна печія;
-
неприємний запах з рота;
-
ерозія зубів;
-
біль у грудях;
-
проблеми з ковтанням;
-
пітливість.
Основні способи лікування рефлюксної хвороби це медикаменти за призначенням гастроентеролога, а також препарати, які знижують рівень кислоти в шлунку і усувають запалення стравоходу. У профілактичних цілях лікарі рекомендують відмовитися від куріння, уникати тісного одягу, не лягати відразу після їжі.
2. Жовчнокам'яна хвороба
Жовчні камені – це тверді відкладення, які утворюються у жовчному міхурі. У ньому зберігається і виділяється жовч для травлення. Камені у жовчному міхурі можуть утворюватися, коли у жовчі занадто багато холестерину або якщо жовчний міхур не спорожняється належним чином. Коли жовчні камені блокують протоки, що ведуть від жовчного міхура до кишечнику, вони можуть викликати гострий біль в правому верхньому куті живота. Іноді можна домогтися розчинення каменів за допомогою ліків, але якщо це не допомагає, наступним кроком є операція з видалення жовчного міхура.
3. Целіакія
Целіакія або глютенова хвороба. Доведено, що більше 80% людей з глютеновою хворобою не знають, що у них вона є, або їм неправильно діагностували інше захворювання. Целіакія – це серйозна чутливість до глютену, білку, що міститься в пшениці, житі та ячмені. Коли в організм потрапляє глютен, імунна система починає атакувати: він пошкоджує ворсинки тонкого кишечника, які допомагають засвоювати поживні речовини з їжі. Симптоми целіакії у дітей:
-
біль і здуття живота;
-
діарея;
-
запор;
-
блювота;
-
втрата ваги.
Симптоми у дорослих:
-
анемія;
-
занепад сил;
-
втрата кісткової маси;
-
депресія;
-
судоми.
Єдине лікування целіакії – повністю відмовитися від вживання глютену. Загальні альтернативи глютену це коричневий рис, киноа, сочевиця, соя, кукурудза і амарант.
4. Хвороба Крона
Хвороба Крона – стан травлення, яке відноситься до запальних захворювань кишківника (ВЗК). Хвороба Крона вражає будь-яку частину шлунково-кишкового тракту, але частіше за все термінальну частину клубової кишки, яка з'єднує кінець тонкого і початок товстого кишківника .
Симптоми хвороби Крона:
-
біль в животі;
-
діарея;
-
ректальні кровотеча;
-
втрата ваги;
-
підвищення температури.
Рекомендується уникати газованої води, алкоголю, кави, сирих овочів і фруктів, червоного м'яса, а також жирної, смаженої і гострої їжі.
5. Виразковий коліт
Виразковий коліт – запальне захворювання кишківника. Його симптоми дуже схожі на хворобу Крона, але вони спостерігаються в товстому кишківнику.
симптоми:
-
розлад шлунку;
-
часті випорожнення;
-
кал з кров'ю;
-
спазми в животі;
-
біль в кишківнику.
6. Синдром подразненого кишківника
Причини синдрому подразненого кишківника невідомі, але корекція симптомів, в основному, заснована на дієті, наприклад, на вживанні продуктів з низьким вмістом жирів і високим вмістом клітковини і відмову від продуктів-тригерів (молочних продуктів, алкоголю, кофеїну, штучних підсолоджувачів і продуктів, що виділяють газ).
7. Геморой.
Геморой це запалення кровоносних судин в прямій кишці, яке викликає свербіж і біль. Причини геморою: хронічний запор, діарея, напруга під час дефекації і нестача клітковини в раціоні. Для лікування геморою потрібно їсти більше клітковини, пити більше води і займатися спортом. Креми і свічки, які відпускаються без рецепта, тимчасово полегшують симптоми геморою.
8. Дивертикуліт.
Запалення маленьких мішечків (дивертикул), називається дивертикулітом. Дивертикули або випинання можуть утворюватися всюди, де є слабкі місця в слизовій оболонці травної системи, але найчастіше вони зустрічаються в товстій кишці. Симптоми дивертикуліта:
-
жар, озноб;
-
нудота;
-
біль в животі.
Ожиріння – головний фактор ризику дивертикулита.
9. Анальна тріщина
Анальні тріщини – це крихітні розриви слизової оболонки прямої кишки. Симптоми аналогічні симптомам геморою, наприклад кровотеча і біль після спорожнення кишківника. Лікування хронічної анальної тріщини, як правило, тільки хірургічне.